Carusu Мафіозі Шахтаревич Почну з ложки дьогтю. Ціна кусається, і для гри такого масштабу — це перебір. Оптимізація теж болюча тема: той всратий Lumen та Unreal Engine 5 у поточному стані — суцільне розчарування. ДЛСС неможливо вимкнути, а в динамічних сценах чи на відкритих просторах при стабільних 60 FPS гра іноді відчувається так, ніби ти граєш у 30. Те...

Розгорнути

Max Payne 3 — У новому тілі, зі старими болями. Rockstar завжди вміли починати з розмаху — і вступ до Max Payne 3 це доводить. Перше, що бачить гравець — це інтро, яке буквально вбиває в крісло. Атмосферне, насичене, зламане, ніби сам головний герой. Макс Пейн — не просто постарів, він розпадається, і цей вступ показує це краще за будь-який діалог. Схоже на...

Розгорнути

Круте продовження першої частини. Гра стала трохи складнішою, додали добивання — що безперечно плюс. Грається так само драйвово, як і перша частина: комбо, акробатика, кров і вибухи — усе на місці. Атмосфера брутального бойовика з коміксною стилістикою знову працює на всі сто. Розробники трохи оновили геймплей, додали нову систему ухилення та кооперативний ...

Розгорнути

Одна з тих ігор, які залишаються з тобою Я не фанат аркад від третьої особи. Не те щоб уникав, але рідко коли вони мене справді захоплюють. Проте A Plague Tale: Innocence стала приємним винятком. Історія настільки чіпляє, що вже з перших хвилин я забув про все навколо. Гра просто затягує — і не через геймплей, а через атмосферу, персонажів, музику й те, як ...

Розгорнути

Не фанат поінт-енд-клік, але ця гра реально кайфова. Графіка просто топ — виглядає як мультфільм, який ожив. Музика дуже атмосферна, прямо під настрій, і головоломки теж цікаві: не занадто складні, але й не примітивні, ідеальний баланс. Грати було приємно, постійно хотілося дізнатися, що далі. Якщо шукаєш щось легке, веселе й красиве, навіть якщо не любиш це...

Розгорнути

Лааааааааааана ііііііііііда! Planet of Lana — це саме та невеличка пригода, яка з перших хвилин захоплює ніжністю візуалу й теплою музикою, а відпускає вже після титрів, коли ти встигаєш полюбити кожен крок головної героїні та її пухнастого супутника Муї. Геймплей тут простий і зрозумілий — це платформер у стилі Limbo чи Inside, тільки набагато світліший і...

Розгорнути

Падіння Макса Пейна: кращий нуар свого часу. Чудове продовження легендарної першої частини, яке й досі тримає марку нуарного трилера. У цій частині справді багато що підтягнули з технічного боку: більше катсцен, геймплей став живішим і зручнішим — тепер, щоб увімкнути bullet time, не обов’язково стрибати боком, можна просто сповільнити час і насолоджуватись...

Розгорнути

Проходиться з кайфом буквально за пару годин — і це навіть плюс, бо одноманітний геймплей не встигає набриднути. Стильна мальована графіка, круті добивання й подача у вигляді коміксів створюють круту атмосферу. Простий, але дуже стильний як зара модно казати "біт ем мап", який не намагається бути більше, ніж є.

F.E.A.R. 2: Альма вже не та В цілому гра сподобалась, особливо геймплейно. Це вже не перша частина — тут не так страшно, точніше не так душно. Немає цього відчуття, що стіни на тебе давлять, як було в оригіналі. Це погано? Ну, комусь, може, і так, але я вважаю, що ні. Просто друга частина — це вже трохи інша гра. В першій частині ця тісна, душна атмосфера д...

Розгорнути

Dead Space Remake — кайф. Просто кайф. Оригінал — це взагалі моя перша гра в жанрі горору, і, мабуть, саме вона колись вразила мене найбільше. Я тоді ще толком не розумів, що таке survival horror, але коли зайшов на «Ішимуру» — все, пропав. Той космос, темрява, звуки, некроморфи, коли навіть вентиляція змушує обернутись. Атмосфера була просто бомбезна. І о...

Розгорнути