Ще одна гра з останньої полиці беклогу, проходження якої постійно відкладалось через відсутність нормальної локалізації. Цей гештальт висів наді мною більше десяти років, і нарешті, коли наважився її пройти зі своїм скромним знанням англійської, натрапив на любительський українізатор. Це, очевидно, був знак, що і справді настав час для Mini Ninjas. Пам'ятаю...

Розгорнути

Добре, що не існує закону, який би засуджував за непослідовність і протирічливість поглядів, бо тоді я б від'їхав на пожиттєво за те, що вважаю beat'em up нудним, одноманітним, нецікавим жанром, але при тому мені сподобався River City Girls. Можливо, у мене просто бітемапа нормального не було. Та в будь-якому випадку це не той жанр, в який влітаю з двох ніг....

Розгорнути

Якби не постер, я б 30 разів пройшов повз гру, але гляньте, наскільки він багатообіцяючий. Дивлюсь на нього, і уява одразу малює карколомні пригоди серед спустошених земель, бібіку, на якій можна досліджувати ігровий світ, потрапляти на різного роду ворогів, з якими допомагати справлятись будуть гаджети на нашому всюдиході. Якщо не тільки у мене так фантазія...

Розгорнути

В моєму інформаційному полі Left 4 Dead 2 цілковито змістив подібні проекти, і про Killing Floor дізнався аж коли гра серйозно застаріла. Декілька разів рука уже тягнулась завантажити, але на очі потрапляли скріншоти та відео з гри, і ознайомлення відкладалось на невизначений термін. Ну що ж, дякувати чи звинувачувати того, хто змусив мене з нею все таки озн...

Розгорнути

Завжди симпатизував хорорам в стилі Амнезії, але водночас завжди відлякувало те, що головний герой у таких жахастиках цілковито безпорадний. Не хотілось відчувати цей додатковий жах кволості, як і усвідомлювати, що гра обділена однією з найулюбленіших мною механік - бойовою системою. Тому зазвичай сторонився таких ігор. Потім стався Resident Evil 7, який у б...

Розгорнути

Здавалось, що Cassette Beasts повинна була потрапити прямо в моє сердечко, адже ніби всі складові, що мене приваблюють, є: симпатяшна піксельна стилістика, бойова система в стилі старих фіналок, виконання різних доручень у містян, блукання по незвіданому світу у пошуках пригод. Що ж могло піти не так? Першу половину гри здавалось, що нічого, та для початку х...

Розгорнути

Попри очевидну індюшатність, де візуальний стиль може відлякати, радив би пересилити перші хвилини і спробувати в'їхати в те, що тут відбувається і як в це грати. Довга перезарядка, проблема з кількістю набоїв, вороги б'ють дуже боляче. Тож прийдеться стелсити, стріляти в голову, підкрадатись зі спини і робити раптовий кусь сокирою. Зате коли розживешся хоро...

Розгорнути

Знаєте, коли дуже талановита людина ліниться прикласти зусиль і робить щось спустивши рукава, то навіть в такому випадку завдяки таланту у неї може вийти прийнятний результат. Але стає сумно, коли бачиш попередні роботи цієї людини і видно, наскільки краще вона може зробити і як багато потенціалу втрачено. Приблизно таке враження у мене від CAPCOM і їхнього ...

Розгорнути

Більше десяти років тому коротенький ігровий тизер Silent Hills під назвою P.T. від Хідео Кодзімича наробив стільки галасу в ігровій спільноті, що невдовзі мало не кожен інді розробник хорору мав намір зробити свій "P.T.". Ігри подібного штибу з'являлись як гриби після дощу, та більшість з них об'єднувала недостатня якість виконання. Layers of Fear - це, нап...

Розгорнути